Меф VHQ mega как зайти Беломорск

Хэй, народ, адекватные такие психопаты! Сегодня хочу поделиться вам историей, которая была, как говорят, на автопилоте. Без лишних слов, просто поделимся опытом. Но сразу предупреждаю – мои друзья, это не реклама, а просто история, которая случилась со мной.

В общем, дело было так. Давеча, закрыл я свою последнюю закладку. Вечер выдался такой херовый, что просто не описать. Я ощущал, будто косячек колбасит в сумасшедшем танце внутри моей головы. Не то чтобы мне очень хотелось болтануться, но, наверное, все знают этот ощущение – как будто ты совсем далеко и твоя душа совсем не здесь.

Задумал я: "Что мне нужно сейчас? Чего-то мощного, чтобы поколотиться и отдуплиться". Интуиция подсказала – мефедрон, центровой среди наших локальных наркотиков. Я знал, что поймать приход с этой шнягой можно быстро и без лишних проблем.

Спустя некоторое время я нашел дилера, которому можно доверять. Типичный молодежный барыган, со своим "сервисом" и своим кругом поставщиков. За деньги, конечно, но что поделать, в этом деле все меряется кровью.

Так вот, меня встретил этот дилер и предложил свою новую партию мефедрона. "Бери, бро, не пожалеешь", – сказал он, и я решился. Бросились мы вместе с ним шмалять эту дрянь.

Внатуре, после первой дозы я просто снесло в дым. Захотелось и поплакать и ржать одновременно. Волшебные частицы проникли в каждую клеточку моего организма. Было так хорошо, что я уже думал, что это все на самом деле автопилот, а я просто смотрю на себя со стороны. Как будто в ванной подрался с полотенцем.

Друзья, не поверите, но я действительно забыл, что у меня вообще есть карта памяти. Однако, это было самое незабываемое состояние у меня было в жизни. Будто я был пустой внутри, но одновременно настолько счастлив, что словами не передать. Но это только мое мнение, и каждый делает свой выбор. Всем кайфа!

В общем, как я уже говорил, всё это происходило почти на автопилоте. Да, иногда я задумывался о последствиях, но потом отталкивал эти мысли прочь – просто наслаждаюсь моментом. И тут я понимаю, что все заканчивается быстро, и наступает скоротечное состояние отдупления.

Потом я понял, что приходит разочарование. Внутри такое чувство, будто все время проведенное в тумане оказывается гораздо больше, чем ты предполагал. Каждый грамм уходит, и ты стоишь перед выбором – снова закладки и круговорот, или разобраться и собраться с собой. Но конечно, многие затягиваются и продолжают шмалять дальше, пока не останется ничего. Мои друзья запрещают мне это делать, но легко сказать, трудно сделать. Но я хочу верить, что все может быть по-другому.

Итак, вот такая у меня история с мефедроном и моим ванной, в которой я подрался с полотенцем. Надеюсь, что эта история послужит хоть каким-то уроком для кого-то и поможет принять правильное решение. Это все что я хотел сказать. Мысли вслух – не более.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!